Мета проекту:

• розширити знання учнів про Україну, уявлення про її географічне положення;

• з’ясувати, яка роль незалежності держави та значення цього факту для українського народу:

• поповнити знання про державні та нородні символи нашої Батьківщини;

• сприяти бажанню наполегливо вчитись, щоб принести якомога більше користі рідній Україні;

• формування ціннісного ставлення до рідної держави, патріотичного почуття, національної свідомості.

Тип проекту: груповий, довготривалий.

Обладнання: фізична карта України, стенд «Державні символи», кольорові ілюстрації (верба, калина, вишиті рушники).

 

Зміст проекту

           Хід реалізації проекту

1). Вибір об’єкта після консультації з керівником, отримання знань.

2). Опрацювання дібраної літератури (консультації бібліотекаря, вчителя, батьків).

3). Робота в творчих групах : «Інформатори», «Знавці», «Пошуковці».

4). Створення банку даних, добірка «речових доказів» (ілюстрації, повідомлення).

5. Захист проекту. Презентація творчих надбань. 

​

           Завдання для груп

«Інформатори»

1. Користуючись фізичною картою, визначити розташування України (географічне положення).

2. Підготувати інформацію про столицю нашої держави – місто Київ.

3. Підготувати повідомлення про утворення незалежної України.

 

«Знавці»

1. Підготувати розповідь про державні символи нашої країни.

2. Створити плакат «Державні символи».

 

«Пошуковці»

1. Підготувати повідомлення про народні символи нашої держави.

2. Створити ілюстративний матеріал (альбом «Народні символи держави»)

​

​

           Презентація проекту

​

Педагог-організатор.           

Добрий день вам, друзі!

Рада вас вітати,

Щастя і добра вам

Щиро побажати.

- Сьогоднішню зустріч проведемо у студії "1+1". Ми з вами довго працювати над проектом «Я люблю тебе, краю мій рідний, Україно моя дорога!» І ось сьогодні  ми презентуватимемо свій проект.

Отже, запрошую вас до студії. Я буду ведучою, а ви - журналістами. Увага! Зйомку розпочато!

Як вигадаєте, чому землю, на якій ми народилися, ми любимо понад усе на світі, називаємо Батьківщиною?

Учні по черзі дають відповідь:

 - Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт
   І верби над ставом, й калина.

​

 -Від них в нас і радість, і сила.

-    Це та найсвятіша і рідна земля.
     Що кожного з нас народила.

 Педагог-організатор. Учні Люботинської школи №5 працювали над інформаційно-пошуковим проектом, який присвя­чено Україні. Вони шукали інформацію в інтернеті, газетах, журналах та підручниках і дізналися багато цікавого.

Надамо слово нашим журналістам.

Наша група "Інфор­маторів" вестиме рубрику "Історичні новини та географічне положення нашої держави".

 

1 учень.    

     - Ми плідно працювали і дізналися багато цікавого про нашу державу. Ми хочемо розпочати свою розповідь легендою про виникнення України.

Наша земля

(Легенда)

​

     Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки забарилися, і землі їм уже не діста­лося. От вони прийшли до Бога, а він у цей час саме молився, і вони не посміли йому щось сказати. Стали чекати. Він їм запропонував чорну землю. "Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці". "Ну, тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам'ятайте, якщо її берегтимете, то вона буде ваша, а коли ні — ворога".

    Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. Країну свою назвали Україною, а людей - українцями.

     Ось так утворилася наша держава. А тепер поговоримо про те, де ж розташована Україна.

 

2 учень. Україна - одна з найбільших європейських країн. За площею вона більша, ніж Франція, Іспанія, Швеція, Польща. Землі нашої держави простяглися із заходу на схід на 1 316 км, а з півночі на південь — на 893 км. Загальна протяжність наших кордонів - близько 7 590 км.

Якщо ви захочете перетнути її пішки із заходу на схід, вам доведеться йти 90 днів, долаючи щодня по 30 км.

 

3 учень. Сусідами України є румуни, молдовани, угорці, білоруси, росіяни, чехи, словаки, поляки. А Чорне море розділяє нас із турками. Могутньо котить до чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро.  Буйною зеленню шумлять по його берегах сади, ліси. Золотистим морем розливаються по безкраїх нивах жито-пшениця, всяка пашниця.

 

4 учень. Над Дніпром, на правому його березі, розташований Київ. Тут у давні часи зародилася Українська держава. Київ – найстаріше місто, історичний та політичний центр України.  Історичний, бо тут збереглося багато пам’яток минулого. Політичний, бо в Києві знаходиться резиденція Президента України, працює уряд.

 

2 учень. Я люблю кожну квіточку в полі
І струмок, що до річки біжить.
І високі, до неба, тополі,
Й чисту-чисту небесну блакить.

      І у синьому небі лелеки,
      Й журавлину осінню печаль.
      Й споришеві стежки, що далеко
      Розійшлись по землі в синю даль.

У маленькі свої долоньки
Я промінчики сонця ловлю.
Україну мою, рідну неньку,
Я усім своїм серцем люблю.      

 

1 учень. Працюючи над цією рубрикою, наша група зро­била висновок:

 

Разом. "Люби і знай свій рідний край!".

​

 Музична пауза «Українка я маленька»

​

 Група "Знавців" презентує рубрику "Державні символи".

​

1 учень. Кожна держава світу має свої державні символи – герб, прапор та гімн.

 

2 учень. Герб - це знак держави, міста чи роду, з давніх давен зображуваний на прапорах, монетах, печатках тощо. На гербах зображують рослини, звірів,птахів тощо.

Цей знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її могутність. Герб України – тризуб. Багато століть тому його запропонував в Україні київський князь Володимир Мономах. Княжий тризуб зображує старовинну зброю: лук, меч та інше військове знаряддя. Нею наші прадіди мужньо билися із численими ворогами, виборювали волю для свого народу.

 

3 учень. Були в Україні й інші герби. Але серед усіх гербів найуживанішим в історії України був і залишається тризуб. Чому саме? Мабуть тому, що число три завжди вважалося казко­вим, чарівним. У нашому сучасному гербі відобра­жено триєдність життя. Це батько, мати і дитя. Вони в свою чергу символізують силу, мужність і любов.

Наш герб — тризуб, це воля, слава, сила.

Наш герб — тризуб. Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

 

4 учень.Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Блакитний і жовтий кольори мають ще й інше значення – «мир» і «багатство», бо народ наш мирний і працьовитий. Працею здобував він славу рідній землі. Коли ж злі ворги порушували спокій трударів. Вони ставали воїнами. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, до перемоги.

Синій, як море, як день, золотий –

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,

Гляньте. Жита в ньому золото ллють.

З жита й волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

​

5 учень. Гімн – це найголовніша пісня країни. Для Гімну України написані слова, які виражають найпотаємніші думки і прагнення нашого народу. Їх автор – український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна й водночас горда, сповнена духу нескореності мелодія Михайла Вербицького. Всі найбільші свята українського народу супроводжуються урочистим виконанням нашого Гімну. Його завжди слухають і співають стоячи.

 

1 учень. Працюючи над цією рубрикою ми зробили висновок: «Шануймо символи держави!».

​

Музична пауза «А я просто українка, україночка!»

​

​

    Група  "Пошуковців" презентує рубрику "Народні  символи".

​

1 учень. Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, верба і калина біля вікна, дівочий віночок, барвінок і любисток – усе це наші народні символи.

 

2 учень. Колись давним-давно дуже шанували калину в Україні. Не було хати, біля якої не ріс цей кущ. Як забіліють квіти, дівчата ними коси заквітчають. А вже коли кетяги достигали, їх вішали попід стріхою. Йдеш селом — а хата неначе в коралах, червоніють густими намистинками до пізніх заморозків. В Укра­їні існував гарний звичай: коли в сім'ї народжувалася дівчинка — обов'язково садили кущ калини біля хати, щоб була вродливою.

 

3 учень. 

Колись давно, коли вороги напали на село, одна дів­чинка, щоб врятувати людей, завела ворогів у дрімучий ліс. Вони зрозуміли, що дівчинка навмисно так зробила і вбили її. Там, де розбризкалася дівоча кров, виросли калинові кущі. А ягоди мають червоний колір — то колір крові. Ось чому так шанують цей кущ українці.

 

4 учень. Верба — це теж народний символ нашої держави. За що ж люди так шанують вербу? За те, що вона перша радує нас своїм гарним цвітом, що очищає водяні джерела, а її могутнє коріння захищає землю. А ще за те, що вона має велику силу до життя.

Верба дарує нам багато корисного. Вона – ніби знак води на землі. Це ререво ніколи не росте на сухому місці. Тому й криницю завжди копають під вербою.

«Де срібліє вербиця, там здорова водиця», - говорить народне прислів’я, бо верба є ніби природним фільтром.

Декілька слів хочемо сказати і про квіти — символи України.

 

1 учень. Шанують наші люди чорнобривці, адже ця квітка є символом вроди.

 

2 учень. Барвінок — це символ життя. Тому саме барвінок дуже часто саджають на могилах померлих людей на згадку про них.

 

3 учень. Деревій – символ нескореності.

 

4 учень. Мальва  - символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати.

 

1 учень. Соняшник  - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту.

 

2 учень. Чебрець - символ спокою родини і здоров'я дітей.

 

3 учень. Український рушник завжди був святим оберегом. Рушники використовували скрізь: коли народжува­лася дитина, коли одружувалися, коли зустрічали гостей і коли проводжали в останню путь.

 

4 учень. В Україні з давніх-давен роботящі жінки виши­вали рушники. Кожна господарка хотіла показати, яка вона майстриня. Чим більше висіло в хаті руш­ників, тим люди жили краще. Ко­жен з вишитих елементів оберігав людську оселю від злого й недоброго. Найбільше на рушниках червоного кольору. Цей колір дуже любили наші прабабусі. Вони вірили, що цей колір принесе їм тільки удачу та оберігатиме від усього лихого. Також зустрічається і чорний колір — колір смутку.

 

1 учень. Працюючи над цією рубрикою, наша група зро­била висновок: "Знай і поважай народні символи!".

​

Танок з  рушниками  «Ой рушник, рушничок».

​

Педагг-організатор.

- Я  дуже вдячна вам за проведену роботу. Вважаю, що ви багато корисного взяли для себе, виростатимете гідними людьми, любитимете Україну і приноситимете тільки користь своїй Батьківщині. І хочу завершити нашу зустріч такими словами:

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,

Моя свята і рідна Україно — мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

 

Фінальна пісня "Україна - це я!"

​

​

​

​

​

​

​